Володимир Федорович Шовкошитний у гостях Красноармійського педагогічного училища

26 квітня, у Міжнародний день пам’яті Чорнобиля, до Красноармійського педагогічного училища завітав український письменник Володимир Федорович Шовкошитний, доля якого безпосередньо пов’язана з цією «отруйною лапою прогресу». Адже він був керівником групи ліквідації наслідків аварії на 4-му блоці ЧАЕС упродовж півтора року.

Геофізик за освітою, інженер-атомник, літератор, політолог, доктор філософії, член Національної спілки письменників України, активний учасник боротьби за Незалежність – у всьому цьому зміг самореалізуватися Володимир Федорович. Крім того, він є співавтором Декларації про державний суверенітет України, Акту проголошення незалежності України та Конституції України.

Свої перші вірші майстру пера довелося писати на респіраторах, але це не завадило йому розвиватися й досягати небачених висот у літературі. Володимир Федорович є автором не лише багатьох поетичних збірок («Жорстоке свято». «Фантомний біль», «Занедбаний рай»), а й музичних альбомів, сценаріїв фільмів («Хрест», «Поріг», «Просвітлої дороги свічка чорна»). Його перу належать понад 20 книг, з прозових творів найвідомішою є трилогія «Кров свята».

Під час зустрічі зі студентами письменник згадав про роль наших земляків – В. Стуса та О. Тихого – у формуванні громадянської самосвідомості українців. Володимир Федорович порівняв долю В. Стуса з долею Т. Шевченка: обидва 12 років не бачили своєї Батьківщини, обидва зазнали цькування від влади та обидва були поховані не на своїй рідній землі.

Слова Володимира Шовкошитного торкнулися небес і душі кожного, хто з ним познайомився. Твори письменника спонукають до роздумів, закликають виконати свою місію на землі. І хто б ти не був – відомий поет, музикант, учитель – і де б не жив – у столиці, невеликому містечку чи маленькому селі – у міру своїх можливостей і Богом даного таланту маєш примножувати добро, навчати й виховувати дітей, робити все можливе, щоб кращим став цей світ.

Подібні зустрічі, як зазначило студентство, наразі є життєвою необхідністю, адже вони розширюють кругозір, активізують критичне мислення й формують цілісне уявлення про сучасну українську літературу.