Поїздка до славетної Хортиці

Нарешті здійснилася мрія багатьох! Євро-клуб влаштував поїздку до Запоріжжя, до славетної Хортиці! Усі бажаючі заздалегідь придбали квитки й уранці 5 листопада ми вирушили в дорогу на комфортабельному автобусі.

Шлях був довгим… До бажаного місця діcталися аж о 10:00. Сидячи в автобусі, який їхав уздовж вулиць міста, ми уважно слухали екскурсовода. Неодноразово робилися зупинки біля визначних місць Запоріжжя – фонтану на бульварі Шевченка, залізної статуї та годинника закоханих, де щогодини звучить усім відома мелодія з фільму «Весна на Зарічній вулиці».

Наступною зупинкою став оглядовий майданчик на Дніпрогес, з якого відкривається неперевершений краєвид на Дніпро. Рушаємо далі…

І ось, перетнувши річку, ми опинилися на славнозвісному острові Хортиця. Екскурсія почалася з розповідей гіда про історію дивовижних порогів. Побувавши на могилі Святослава Хороброго, Тарасовою стежкою ми прийшли до найбільшого кургану острова (129 метрів). Недалеко від нього розташований краєзнавчий музей, у якому на внутрішньому дворику знаходяться 6 чорних габродіабасів (один із різновидів граніту), які, за легендою, наділені надзвичайною силою і можуть здійснити будь-яке бажання. Заплутані стежки Хортиці привели нас до святилища, де раніше наші предки молилися Богу. Загадавши бажання біля святого місця, ми пішли на Січ, де у корчмі нас нагодували смачним обідом.

Далі на нас чекав театр. Тут козаки показували мистецтво володіння зброєю. Від такого дійства неможливо було відірвати очей. Після закінчення вистави глядачі могли покататися верхи на конях, постріляти з лука, сфотографуватися з козаками та власноруч викувати монету. Під цікаві розповіді екскурсовода студенти пішли вивчати Січ далі.

Ми заходили до кожної споруди (церква, школа, будинок гетьмана, будинок писаря, ковальня, пушкарня, куріні) та, уважно розглядаючи інтер’єр кімнат, поринали у світ козацької доби…

Загальна атмосфера була настільки вражаючою, що на якусь мить ми навіть уявили себе маленькою частинкою запорізької Січі. Придбавши на згадку сувеніри та попрощавшись із цим незабутнім місцем, ми поїхали додому.

Кожен із учасників поїздки отримав силу-силенну позитивних емоцій. Цей день закарбувався в пам’яті багатьох. Що не кажіть, а приємно доторкнутися до однієї зі сторінок історії, побачити те, про що раніше тільки читали в книжках…

Надія Губенко,

студентка групи 23-Ш